- непокора
- (вимогам закону тощо) failure to comply, failure to obey, disobedience, insubordination, (в т. ч. суду) rebellion, recalcitrance, recusableancy
Українсько-англійський юридичний словник.
непокора
Look at other dictionaries:
непокора — (небажання / відмова підкоритися кому н.), непокірність, непокірливість; непідкорення, непослух (відмова підкорятися, вияв непокори); неслухняність (непокора зазв. у побутових стосунках); баламутство (непокірна, неспокійна поведінка); бунтарство… … Словник синонімів української мови
непокора — и, ж. Небажання або відмова підкорятися кому небудь, слухатися когось і т. ін … Український тлумачний словник
непокора — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
непідкорення — я, с. Відмова або небажання підкоритися кому небудь; непокора … Український тлумачний словник
збродня — заколот, заворушення, повстання, непокора, злочин, злодійство … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
свояволя — сваволя, безчинство, непокора … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
